Резолюція Телемосту «Лікування пацієнтів з COVID-19. Практичний досвід лікарів опорних лікарень»

Для участі в онлайн-телемості «Лікування пацієнтів з COVID-19. Практичний досвід лікарів опорних лікарень», який відбувся 10 грудня, зареєструвалось близько 10 000 фахівців системи охорони здоров’я з усіх областей України.

В рамках заходу власним досвідом поділилися провідні вчені та лікарі, які з перших днів пандемії в країні надають допомогу пацієнтам з COVID-19.

Міждисциплінарний формат заходу було забезпечено залученням до виступу представників різних спеціальностей. А саме інфекціоністів, пульмонологів, реаніматолога, сімейного лікаря.

До уваги та обговорення учасникам було запропоновано трансляцію дев’яти доповідей, у яких було висвітлено наступні питання:

  • Який об’єм інфузійної терапії є безпечним для таких пацієнтів?
  • Яким чином можна впливати на цитокіновий шторм?
  • Захист органів-мішеней у пацієнтів на COVID-19
  • Стратегія «Волнорез» для гасіння цитокінової пожежі
  • Які перспективи застосування парентерального ацетилцистеїну у пацієнтів з COVID-19?
  • Яку тактику використання небулайзерної терапії обрати у пацієнтів з COVID-19?

Відеозапис Телемосту доступний до перегляду на нашому Ютуб-каналі.

Для зручності користуйтесь навігацією за таймкодами. І не забувайте підписуватись на наш канал, аби не пропустити нових цікавих доповідей!

Висновки та рішення за результатами обговорення доповідей:

1. Пандемія нової коронавірусної інфекції, що розвивається внаслідок інфікування вірусом SARS-CoV-2 і тяжким проявом якої є гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС), зумовила глобальну кризу та є найбільшим за останні 100 років викликом всесвітній системі охорони здоров’я.

2. Патогенез COVID 19 передбачає розмноження вірусу в епітелії верхніх і нижніх дихальних шляхів із подальшим дифузним ураженням альвеолоцитів, що призводить до вірусної пневмонії чи гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС) із 40% летальністю. Основними симптомами є лихоманка (83-99%), втрата апетиту (40-84%), кашель (59-82%), підвищена втомлюваність (44-70%), аносмія (15-30%), біль у м’язах (11-35%). Окрім того, коронавірусна інфекція часто супроводжується коагулопатіями, що зумовлюють венозний тромбоз, інфаркт міокарда, дисеміноване внутрішньосудинне згортання крові.

3. Всі форми COVID-19-асоційованої пневмонії вимагають комплексного терапевтичного підходу, оскільки відбувається пошкодження вірусом дрібних клітин бронхів, альвеол, ендотеліоцитів, розвивається системне запалення, що провокує гіперкоагуляцію і тромбоз, ураження тканини легень із можливим розвитком ГРДС.

4. Вже відомо про хвилеподібний перебіг COVID-19, коли після першої хвилі у частини пацієнтів (приблизно у 20% випадків) може настати період тимчасового покращення, однак у подальшому настає друга хвиля розвитку симптомів (так звана легенева фаза), перебіг якої є тяжчим. І саме в цей час, на додаток до протокольної терапії доцільним може бути використання синдромно-патогенетичного підходу із застосуванням схеми «Волнорез». Дана схема, що включає препарати Ксаврон, Тіворель, Реосорбілакт продемонструвала не лише свою ефективність, а й безпеку (в ході досліджень не виявлено побічних ефектів з боку органів та систем, яку можна було б пов’язати з даною схемою лікування). В основній групі пацієнтів, окрім значно кращих показників наростання сатурації кисню, нормалізації температури тіла, лабораторних показників (СРБ, Д-димеру, феритину), також зменшувалась тривалість перебування пацієнтів в стаціонарі, приблизно на 2 дні. Запропонований синдромно-патогенетичний підхід все частіше входить у схеми лікування пацієнтів, оскільки допомагає протистояти неконтрольованій імунній відповіді та сприяє захисту органів-мішеней.

5. Всебічний синдромно-патогенетичний підхід вірусного пневмоніїту з ендотеліїтом, тромбозом, нерегульованим вивільненням цитокінів і хемокінів (цитокіновий шторм) може включати:

  • стримування та гасіння цитокінового шторму за допомогою Ксаврону
  • боротьбу з інтоксикацією і порушеною реологією крові за допомогою гіперосмолярного збалансованого розчину Реосорбілакту
  • попередження деструкції ендотелію і, в першу чергу альвеолоцитів і, зокрема, альвеолоцитів II типу, які продукують сурфактант, зниження розвитку легеневої гіпертензії шляхом введення Тіворелю

Застосування синдромно-патогенетичної трійки (Ксаврон + Реосорбілакт + Тіворель), яка отримала робочу назву «Волнорєз», потребує подальшого вивчення із залученням більшої вибірки пацієнтів.

6. При виборі режиму інфузійної терапії, необхідно забезпечувати достатню регідратацію при збереженій функції нирок. Ця стратегія нормоволемії повинна забезпечувати:

а) запобігання гемоконцентрації, яка може підвищувати ризик тромбозів

б) нормалізацію роботи мукоциліарного кліренсу та дезінтоксикацію

в) на амбулаторному етапі лікування вірусної пневмонії перебіг захворювання не передбачає обмежень за принципом рестриктивної стратегії інфузійної терапії.

7. Однією з основних причин ускладненого перебігу та смертності внаслідок COVID-19 є ураження легень із подальшим розвитком дихальної недостатності та поширення патологічних процесів на інші системи організму. Ацетилцистеїн використовують у лікуванні пацієнтів із респіраторним дистрес-синдромом, з метою зменшення або запобігання ураженню легень. Ацетилцистеїн протистоїть оксидативному стресу та сприяє зменшенню запальної реакції в респіраторному епітелії, що формує пневмопротекторний ефект. Здатність запобігати загибелі епітелію дихальної системи покладена в основу пневмопротекторних властивостей ацетилцистеїну. Парантеральний ацетилцистеїн – Інгаміст забезпечує максимальну біодоступність молекули.

8. Небулайзерна терапія рекомендована клінічними протоколами при захворюваннях органів дихання. У пацієнтів із БА, ХОЗЛ, які хворіють на COVID-19, при бронхообструкціях, використання бронхолітиків та інгаляційних глюкокортикостероїдів є показаними: 

  • Небутамол через небулайзер для збільшення функції легень, усунення утрудненого дихання 
  • Небуфлюзон через небулайзер, як альтернатива пероральним стероїдам

Чинні рекомендації Британської торакальної спілки не розглядають небулайзер як потенційний ризик передачі COVID-19, оскільки аерозоль, який утворюється в камері небулайзера не містить вірусу.

Текст резолюції був підписаний Президентом ГО "Всеукраїнська асоціація інфекціоністів", академіком НАМНУ, заслуженим діячем науки і техніки України, професором Михайло Антоновичем Андрейчиним.

Текст резолюції було також розміщено на сайті ГО «Всеукраїнська Асоціація Інфекціоністів».

Завантажити текст Резолюції можна за посиланням.